Так хотіла...

Так хотіла непоборне те стремління 

Притлумити у рутині дій. 

Зачинити світлих мрій воління 

В місці повних безнадій. 

Це твій рай, дитинко. 

Залишайся тут. 

Вчи – забудь. 

Мовчи – забудь. 

Кричи – забудь. 

Терпи – забудь. 

 Чи дій! 

Не тут… 

Так бажала повернуть 

Забуте те натхнення. 

Огорнути сенсом дій. 

То тепер тримайся волі. 

Вір.

 Роби. 

 Не стій.

Наталія Андрійченко