Серіал «Дівчатка» не лише для дівчаток

Різдвяні свята закінчуються, а це означає, що час повертатися до робочих буднів. Хтось це робитиме з радістю, а хтось із важкістю в серці. Але мова не про це. Хочу поділитися з вами враженнями від чудового і дивного серіалу «Дівчатка». Так, я витратила кілька святкових вечорів, аби поринути в цю інколи комічну, інколи трагічну, а частенько – трагікомічну історію.
 Автор серіалу Ліна Данем, що виконала головну роль (саме вона зіграла Ханну Хорват – дивакувату письменницю), створила справді непростий проект. Недарма вона отримала кілька серйозних нагород (зокрема, й «Золотий глобус») у різних номінаціях.

 Серіал «Дівчатка» - це відверта історія. І її відвертість полягає не в сценах у ліжку або в грубих слівцях, що частенько використовують персонажі. Це історія про дівочу душу. Про всю розмаїтість дівочої душі. Це історія про вибір. Про постійний вибір між добром і злом. Подивившись серіал, я вже не впевнена, що насправді добре, а що погано. Здається, ці межі стерлися остаточно. Тому я дуже щаслива, що подивилась серіал у 22, а не в 15 років. Бо навряд у 15 добре розумієш, що варто переносити в реальне життя, а що ні. А суперечливих вчинків, слів, подій було вдосталь.

 У «Дівчатках» нам розповідають про чотирьох подруг – Ханну, Марні, Джесу та Шошану. Дівчата дуже різні. Мають несхожі смаки та мрії. Але щось їх однозначно пов’язує. Мабуть, те, що всі вони почуваються дуже розгубленими. Адже підлітковий вік закінчився і настав період юності – коли кілька кроків лишилося до дорослого життя. Життя, яке лякає, насторожує, жахає, тривожить… і ще безліч моторошних синонімів. Тому очевидно, що дівчата, яким трохи за двадцять, шукають себе в соціумі, частенько пробують щось нове, закохуються і розчаровуються, знову закохуються, знову розчаровуються.

 Продовжуючи тему закоханостей, варто зауважити, що тема любові розкрита дуже потужно. На екрані нам показують розкутих героїв, сцени в ліжку дуже розмаїті, хоча й зосереджені в основному на головній героїні Ханні та її чудернацькому хлопцеві Адамові, якого частенько впродовж серіалу називають соціопатом. Справді, автори серіалу показали повсякденне життя дівчат без зайвих прикрас. І це робить проект цікавим та захопливим. Хоча сюжетні повороти не завжди логічні, вчинки героїв інколи здаються дикими та необдуманими, але хіба не таке наше життя? Хіба ми завжди поводимось, як дорослі?

 Взагалі, темою боротьби дорослості з юністю пронизаний весь серіал. Адже ніхто в цьому світі насправді не відчуває себе дорослим. Як на мене, всі лише вдають, що щось знають про дорослий світ. Якась розумна людина сказала, що доросла творча людина – це дитина, яка вижила. Здається, саме це й намагаються зробити герої серіалу – вижити у цьому світі за допомогою творчості. Головна героїня Ханна намагається писати, вчителює та перебирає безліч різних професій. Так само й інші герої шукають себе. Наприклад, друг Ханни Рей має кав’ярню, коханий Адам намагається бути актором, а подруга Марні співає. Їхні заняття дуже різні. Але це не просто професії. Це відчайдушні спроби зберегти дитячість всередині. Творчу дитячість, яка допоможе не просто виживати, а жити в цьому світі щасливо. Нехай герої роблять помилки, падають та піднімаються. Але йдуть. Йдуть вперед.

Отже, «Дівчатка» - це історія про дорослішання. Про спроби врятувати внутрішню дитину, не розгубити безпосередності та щирості. Не важливо, чи зрештою це вдасться героям серіалу, головне, що історія стосується всіх нас.
Рекомендую подивитися серіал не лише дівчаткам, а й хлопчикам від 20 до 30 років. Гарантую, що ви знайдете для себе в цій історії щось чудернацьке, але однозначно цікаве.

Автор: Наталія Андрійченко