Ось долоня моя

Ось долоня моя. 

 Відчуваєш? 

 Потріскана шкіра 

 Й суха від морозу. 

Навіть інколи кров 

 Виступає на пальцях. 

Ось долоня моя. 

Пригортаєш? 

 Якась недовіра…

 Як стою у тумані 

Поміж злих молитов 

На чужих папірцях. 

Ось долоня твоя. 

Зігріваєш… 

Твоя тепла шкіра…

 Я ніби в облозі… 

Ти так тихо дійшов, 

Мені вже не сховатись 

 В безпечних місцях. 

Ось долоня твоя. 

Ти тремтиш? 

 Ти схожий на звіра, 

Що піддався тривозі! 

Вправно страх увійшов 

І прокинувся в давніх рубцях. 

Ось долоня пуста. 

Відпускаєш… 

 Прокинулась тиха зневіра. 

Ми лишили важливе 

 На півдорозі 

І непевно пішли, 

Заблукали десь на манівцях…

Наталія Андрійченко