Ти дорослий.
Чи віриш у це?
Чи ти встиг тую зміну відчути?
Чи її не було?..
То лиш міф про дорослих,
Де усі в піджаках
І серйозно крокують шляхами до щастя.
Чи один ти із тих,
Хто тримає в руках
Всі ключі
І на все розв’язання готові?
Що ти знаєш про світ?
Чи хіба він такий вже чудовий???
Те, що знав про любов,
Вже не схоже на правду одначе.
Що про місію знав,
Розчинилось неначе...
Нову місію мусиш...
Нову місію будеш?
Нову місію хочеш
Серед джунглів життя віднайти!
Нове серце кохати,
Нову душу чекати.
Може вийде легенько
До людини близької дійти...
Ти дорослий.
Чи віриш у це?
Іще ждеш того дивного дива?
Ти сумний, розгубився?
Чи вже встиг побувати щасливим?
Обійми, залиши
Мені частку дитинства,
Де я вірю, де мрію
І шлях бачу чистим.
Наталія Андрійченко
Наталія Андрійченко
Немає коментарів:
Дописати коментар