Помилок не любить ніхто.
Бо, кажуть, помилка руйнує.
Когось, може, вчить,
Когось від майбутніх помилок
Рятує.
Може, зовсім не варто було б
Помилятись.
Бо хиби нервують
Мій внутрішній сенс.
Стою і міркую...
Лежу і міркую...
Іду і міркую...
Помилка маленька,
А все ж це помилка,
А все ж...
А що маю врешті?
Думки, тихий ранок,
Сновидіння тривожні
І тьма протиріч.
Помилка вертається знов
На мій ганок.
Вітаю, рідненька,
Ми тут ненадовго,
З'ясуємо все
Й відпущу тебе
В ніч.
Наталія Андрійченко

Немає коментарів:
Дописати коментар