Поза межами дому лишились міста.
Великі, маленькі, вчорашні….
Поза межами дому лишились вуста.
Кохані чи дружні, вчорашні…
Поза межами дому була метушня,
Бо Київ, дороги… А люди
Спішили, сварились,
Будували мости неозорі
І зводили грізні споруди.
Поза межами дому лишились міста,
Та наші бажання любити
Ще тут.
Ми повернемось скоро гуляти,
Співати й любити Дніпро.
І старезний, зажурений Київ,
Ти зрадієш, обіймеш нас знов.
Ти ж бо рідний і щирий,
Ти повернеш нам нашу
Таку необхідну любов.
Наталія Андрійченко
Немає коментарів:
Дописати коментар